В обхід санкцій: як українцям продають заборонений товар з Росії

В обхід санкцій: як українцям продають заборонений товар з Росії

Більше п'яти місяців в Україні діє заборона на ввезення продуктів харчування і побутової хімії, вироблених в Росії. Однак фактично санкції діють лише на папері. На практиці українські торгові мережі пропонують досить широкий асортимент продукції з Росії -від дитячого харчування до косметичних засобів. У той час як в РФ реалізація українських брендів максимально обмежена. Незважаючи на військову агресію, бізнес навчився обходити торгові обмеження, а контролюючі органи - заробляти ще й на цих схемах.

Заборонене - доступне

- А ви в курсі, що не по всіх товарах введено заборону на торгівлю з Росією? Я теж страшний супротивник і нічого не купую російського. Але чому наш уряд не скасував всіх поставок, - говорить РБК-Україна оператор "гарячої лінії" торгової мережі "Фуршет" Валентина.

- В курсі, але я звернула увагу на певний товар, ввезення якого під забороною, в тому числі і швидко псується, який не міг бути проведений до введення санкцій, - відповідаю на зауваження представника мережі.

Читайте

Росія запропонувала Україні забрати громадян, які відбувають покарання у Криму

В інтернет-магазині "Фуршет" можна замовити будь-який товар, обрати виробника. Російських брендів тут чимало, незважаючи на те, що до 5 серпня діє заборона ввезення на митну територію України товарів походженням з РФ.

Ембарго в силі вже більше п'яти місяців. Введено було ще урядом Арсенія Яценюка, як відповідь на обмежувальні дії російської сторони. Українська список досить конкретний, в кінці січня він був навіть доповнено.

Нагадаємо, у переліку, насамперед, продукти харчування - від м'яса, риби, ікри, сирів, дитячого харчування, кондитерських виробів до напоїв, у тому числі алкогольних. Крім того, під забороною побутова хімія.

Наприклад, через інтернет в "Фуршеті" можна придбати 37 видів дитячого харчування, виробленого в Росії: соки, пюре, каші. Продукція цієї торгової марки представлена і в лінійці від українського виробника.

Відповідь ще одного представника мережі "Фуршет" бентежить: "Товар заходить в магазин з відповідними документами. Тобто, якщо є документи, то санкцій на той чи інший товар немає".

Наявність документів на санкційний товар не дає право імпортеру ввезти його в Україну. За даними прес-служби Державної фіскальної служби, в автоматизованій системі митного оформлення "Інспектор" розміщено перелік товарів, на які Кабмін поширив заборону.

Відповідно, на спробу ввезення система повинна зреагувати, а митник - відмовити в оформленні. Ще взимку в ГФС РБК-Україна запевняли, що спроб ввезення заборонених товарів не фіксували. Зараз відзначають, що з початку року було складено 504 протоколу про порушення митних правил на суму 92 млн гривень. Мова йде про спроби незаконного переміщення товарів на кордоні України і Росії.

В інтернет-магазині мережі супермаркетів "Таврія В" виробники певної групи товарів не вказані, але є можливість звернутися до представників магазину і повірити їм на слово.

На питання РБК-Україна, хто є виробником косметичних засобів під брендом "Таємниці Сибіру", видання запевнили, що це - українська компанія, а даний товар може поширюватися виключно на території України. "У нас немає російського товару: або своє, або імпорт. А імпорт в основному з ЄС", - уточнили в мережі.

Представник міжнародної торгової компанії в Україні, який побажав залишитися неназваним, розповідає, що ще на початку конфлікту між Україною і РФ врахував уподобання українських споживачів і практично повністю відмовився від російської продукції. "Ми максимально диверсифікувала поставки. Возимо з Польщі, Румунії", - додав співрозмовник РБК-Україна.

До військового конфлікту асортимент українських товарів у мережах займав 80%. До 2014 року відсоток російських товарів в нашій мережі не перевищував 10%. Зараз же товари з кодом 46 складають лише 0,1% від загальної кількості SKU (ідентифікатор товарної позиції, - ред.), - говорить директор з маркетингу Varus Катерина Огуряєва.

За її словами, серед російських товарів, які були широко представлені в мережі, перевага становили продукти харчування: молоко і молочні продукти, чай, кава, цукор і кондитерські вироби, продукти з м'яса і риби, а також чорна і червона ікра.

В категорії non-food мова йде про шампуні, бальзами, зубної пасти, пральному порошку, освіжувачі повітря. "Після загострення конфлікту і введення ембарго на російські товари, виробники почали здійснювати ввезення товарів з Європи на територію нашої країни, які зосередили у нас своє виробництво. Також, заміну ряду продуктів ми забезпечуємо якісними товарами власних торговельних марок за прийнятною для покупця ціною. Іншим товарам ми знайшли або вітчизняні аналоги, або змінили географію поставок. Так, наприклад, червона ікра, яка до 2015 року повністю поставлялася з Росії, тепер завозиться до нас із США, - пояснює Огуряєва. - Найскладніше було знайти аналог non-food продукції, виробленої російським концерном "Калина". Але, так як "Калина" входить до складу міжнародної компанії Unilever, то дану продукцію нам стали поставляти з Європи".

Забуваючи про ембарго

Звідки ж тоді береться російський "заборонений" товар в українських магазинах є загадкою для гендиректора Української торговельної асоціації Ігоря Кишко. Хоча, наприклад, заступник міністра економічного розвитку і торгівлі – торговельний представник України Наталія Микольська не бачила на полицях заборонені товари.

"Можливо, це пов'язано з тим, що я допізна працюю і дуже рідко ходжу в магазин", - каже вона. - Якщо мені стане відомо про присутність російських товарів на полицях і це буде підтверджено документально, то я, як фізична особа або посадова особа, можу звернутися до правоохоронних органів, щоб вони перевірили ці факти. В Мінекономрозвитку з відповідною інформацією ніхто не звертався. У нас було звернення про потенційного обходу обмежень, і ми спробували це перекрити, інших звернень станом на сьогодні немає".

Варто відзначити, що представники держорганів неохоче коментують тему торгового ембарго. Аналізу дієвості санкцій, як і моніторингу бізнесу на предмет дотримання законодавства або наявності "прогалин" в нормативних документах, що регулюють заборона, немає.

У той же час контролерів у цій сфері більш, ніж достатньо. Крім митниці, яка здійснює контроль над ввезенням товарів через митні пункти пропуску, перетином незаконного ввезення товарів через державний кордон поза пунктами пропуску займається Держприкордонслужба, розповідає РБК-Україна заступник директора департаменту податкової, митної політики та методології бухгалтерського обліку-начальник управління митної політики Мінфіну Олександр Москаленко

Контрольні функції в роздробі також врегульовані законодавством. Наприклад, ряд непродовольчих товарів повинна контролювати Держспоживінспекція, продовольчих - держінспектора відповідних компетентних органів, функції аналізу ринків - зобов'язання МЕРТ.

"Санкційні товари відстежує ще й підрозділ економічної безпеки СБУ. Вони завжди контролювали митницю на цей предмет. Якщо ми бачимо, що є товар, це означає, що митниця, як зазвичай, дає добро, а СБУ фактично усунулася від контролю за діяльністю митниці. Все це в підсумку може закінчитися чистками на митниці",- додає директор Української Асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко.

Якщо б влада приділяла більше уваги питанню контролю, то могли б дізнатися, що саме постачальники торговельних мереж маніпулюють товарними кодами. Дорошенко зазначає, що роздрібні мережі, в тому числі і міжнародні компанії, можуть і не знати, звідки і як їх дистриб'ютори возять товар.

В одній з міжнародних торговельних мереж, поданої і в Україні, відзначають, що про наявність російського санкційного товару на своїх прилавках навіть і не знали, але пообіцяли провести перевірку та перекрити канали. Хоча весь товар з РФ тут маркується. "Що нам привозять постачальники, то і беремо", - говорить представник мережі. "Ми не займаємося імпортом товарів з Росії. Безпосередньо не займаємося ввезенням з інших країн, ми працюємо з українськими постачальниками даних товарів. Тому всі складності логістики, якщо вони існують, лягають на плечі постачальників", - додає Катерина Огуряєва.

Не займаються імпортом і в компанії "Український ритейл" (ТМ "Брусничка"). За словами директора департаменту маркетингу В'ячеслава Медведєва, майже всі торгові марки, які потрапляли в Україну з Росії – міжнародні (наприклад, Twix, Snickers, Mars). Тобто компанії, що виробляють цю продукцію, транснаціональні, на території Росії знаходяться їхні виробничі потужності.

Після введення ембарго вони стали ввозити ті ж товари в Україну, але з Європи чи Туреччини. Частково це раніше робили, наприклад, корми для тварин поставлялися з Польщі. "Тому на асортимент торгових мереж санкції особливо не вплинули. На логістичних процесах "Бруснички" це також не вплинуло, тому що ми самі товари не імпортуємо, закуповуємо у постачальників або дистриб'юторів. У деяких випадках логістичні зміни і переорієнтація на Європу супроводжуються незначним зростанням ціни", - пояснює Медведєв.

Суть маніпуляції кодами безпосередньо імпортерами може полягати в наступному. У постанові уряду під заборону з усього різноманіття товарних кодів потрапляє лише певна продукція. Наприклад, макаронні вироби мають загальний код. Він розширюється залежно від складу і вже може не потрапляти в санкційний список.

Один з екс-митників припускає, що неисключено застосування схем перерваного транзиту. Але без зв'язки "митниця - податкова міліція - СБУ" це не реалізувати. Харківська та Дніпропетровська митниці - найбільші приймають вантажі з Росії - неформально їх курує представник групи "Молоді регіони". У Сумах - один з екс-керівників Сумської митниці.

"Основний масив продукції з Росії йде через великі митниці - Харківську і Дніпропетровську. Я, наприклад, ведучи судові справи по Дніпропетровську, зіткнувся з тим, що судді, виносячи рішення на користь іноземної компанії, з електронного реєстру прибирають свої прізвища. Вони бояться, - розповідає Олексій Дорошенко. - Єдина митниця, де мої клієнти розмитнюються "по-білому" - це Одеська". Не виключає Ігор Кишко і застосування режиму реекспорту через союзні РФ держави, зокрема, Білорусь. Але такий шлях довше і складніше.

При великому бажанні, каже екс-представник митниці, будь-яка спецперевірка могла б виявити факти маніпуляції кодами і перерваного транзиту. "Податкова міліція може перевірити торгові мережі і знайти товар від точки входу в Україну до магазини", - резюмує експерт.

"Якщо компанії ввозять товари під інший митної класифікації чи якимось іншим способом, то тоді питання все-таки до контролю, контролю з боку митних органів. Якби компанії або громадяни повідомляли про факти, які вони виявляють, то контролюючі органи робили б відповідні заходи", - вважає Наталія Микольська.

Є й така тенденція, коли російський виробник за замовленням української компанії виробляє певний товар і, таким чином, уникає заборон. "Можливо, це шлях, яким пішли компанії. Замовник хоч і українська компанія, але податки сплачуються в Росії", - вважає Олексій Дорошенко. За словами В'ячеслава Медведєва, фахівці закупівель його компанії такої тенденції не помічають: "Подібну "технологію" ми не застосовуємо, так як не є виробничим підприємством, а торговим".

Наявність на полицях російського товару, потрапив під заборону, рітейлери ще пояснюють наявністю продукції на складах. Вона була завезена ще до ембарго і зараз промаркована спеціальними цінниками із зазначенням країни-виробника, пояснює Огуряєва. "Оскільки ні один ритейлер не працює "з коліс", на складах після введення санкцій сформувався певний запас товарів з РФ. Це товари з тривалим терміном зберігання, наприклад, алкоголь чи кави. Ми теж розпродуємо залишки, як і інші торгівельні мережі", - додає Медведєв. Але, в той же час, на деяких товарів, наприклад, макаронних виробах, вказана дата виробництва - березень, тобто вже послесанкционный період.

Для того, щоб торговельним мережам повністю переорієнтувати поставки і відмовитися від російського імпорту, необхідно півроку. Не виключено, що постачальники, які мають давні зв'язки з компаніями з РФ та українською митницею, розраховують просто "дотягнути" до закінчення дії санкцій - до серпня. Очевидно, що уряду вже зараз необхідно аналізувати ситуацію і розглядати перспективу продовження ембарго або її скасування. Арсеній Яценюк на одному з останніх засідань його уряду навіть обіцяв розширити торговельні обмеження на постачання нафтопродуктів. Але практично відразу ця тема затихла.

"Всі наші заходи були прийняті у відповідь на дії РФ. Якщо Росія скасує свої заходи, я не думаю, що український уряд зі своєї сторони буде застосовувати обмеження. Але скажу однозначно: ми не будемо дозволяти дискримінувати свої товари і забороняти ввезення їх на ринок Росії і дозволяти російським товарам бути тут, - категорична торгпред Микольська. -Якщо Росія продовжить, то Україна прийме адекватні заходи у відповідь. Як мінімум, така пропозиція буде від МЕРТ". Міністр фінансів вважає, що тему санкцій необхідно постійно моніторити: "Якщо ми бачимо сфери, які не охоплені санкціями, а їх потрібно охоплювати, то це було б правильно зробити".

Поки уряд думає, а українці досить поблажливо ставляться до наявності забороненого товару на полицях, в Росії використовують торговельні обмеження по максимуму. І не тільки з початку цього року, а з моменту конфлікту. Правда, за даними Держстату, в 1 кварталі український експорт знизився менш істотно, ніж імпорт - на 38,35 і 45,8% відповідно.

За інформацією РБК-Україна від російських колег, українського м'яса "без фасування" ні, внутрішній виробник в "закрив" потреби покупця. Молочна продукція в основному також російського виробництва і білоруського. Якщо дивитися на досанкционный асортимент, то в таких мережах, як "Пятерочка", "Перехрестя", Billa, "Магніт", він і так був не дуже-то і широкий.

"В останній раз я бачила яблука з маркуванням "Україна" ще минулої зими. І ті були лютим реекспортом, судячи по сорту і зовнішньому вигляду. На сезонні ніяк не тягнули, - пише мешканка Москви. - Якщо брати ваші бренди кетчупу "Торчин", "Чумак", майонез і соус, то, по-моєму його немає. Залишається в роздробі саме брендів, які в очах споживача є українськими, "Хортиця", "Немірофф", "Оболонь", "Львивське", "Чернігівське". Все є. Продукції "Вереса" багато, продукція "Конті" нікуди не поділася".

Відзначимо, що українські горілчані компанії мають потужності в Росії, САН Інбев виробляє в РФ пиво під брендом "Чернігівське", "Конті" також виробляє свою продукцію в Росії.

Понад п'ять місяців в Україні діє заборона на ввезення продуктів харчування і побутової хімії, вироблених в Росії. Однак фактично санкції діють лише на папері. На практиці українські торгові мережі пропонують досить широкий асортимент продукції з Росії від дитячого харчування до косметичних засобів.У той час як в РФ реалізація українських брендів максимально обмежена.Незважаючи на військову агресію, бізнес навчився обходити торгові обмеження, а контролюючі органи заробляють ще й на цих схемах.

Заборонене - в доступі

- А ви в курсі, що не по всім товарам введена заборона на торгівлю з Росією? Я теж страшний противник і нічого не купую російського. Але чомусь наш уряд не скасував всіх поставок, - говорить РБК-Україна оператор «гарячої лінії» торгової мережі «Фуршет» Валентина.

- У курсі, але я звернула увагу на певний товар, ввезення якого під забороною, в тому числі і швидкопсувний, який не міг бути вироблений до введення санкцій, - відповідаю на зауваження представника мережі.

Реванш кума Хуйла: як зробити бізнес на кістках людей країни, в якій наче хробак який пожирає нутрощі

Реванш Медведчука. Бізнес кума Путіна розцвів після євромайдан. розслідування

«Їм хочеться воювати? Я воювати вмію », -  написав у себе на сторінці в Facebook Віктор Медведчук ще в грудні 2013 року.Такою була відповідь одного Володимира Путіна і прихильника дружби з Росією на витівки учасників «євромайдан».

Ті якраз приїхали до нього «в гості», спробували зламати паркан, і звинуватили його в причетності до звірств в центрі Києва. Тоді ще не було масових вбивств, але вже сотні людей постраждали від кийків «Беркута».

«Євромайдан» біля будинку Віктора Медведчука

Євромайдан привезли додому до Медведчука

Пізніше Медведчук таки довів: воювати він вміє. Тільки на чиєму боці? Кум президента країни-агресора, що окупувала Крим і частина Донбасу, фактично став спікером Кремля в Україні. Його заяви в точності повторюють основні посили Москви - потрібні поправки до Конституції, автономне від Києва самоврядування на землях, захоплених бойовиками «ДНР» і «ЛНР», і амністія для сепаратистів. Все це Медведчук регулярно озвучує у себе в Facebook, або на сайті свого політичного проекту «Український вибір». Останнє подібне заява була опублікована буквально на днях.

Крім цього Медведчук взяв на себе роль посередника між Києвом і ставлениками Кремля на Донбасі. Саме він вів переговори про обмін полоненими. І, судячи із заяв його соратників, бере участь в процесі по звільненню української льотчиці і народного депутата Надії Савченко. В одному зі звітів ОБСЄ Медведчук і зовсім  фігурує  як представник «ДНР» і «ЛНР».

Втім, екс-глава адміністрації Леоніда Кучми виявився досвідченим «воякою» не тільки в якості парламентера. Дружба з Кремлем і тісні зв'язки з місцевими бойовиками дозволили оточення політика серйозно зміцнити свій бізнес після Майдану. По суті, близькі до Віктора Медведчука люди отримали серйозний вплив на енергетичну безпеку України. Вони займаються поставками дефіцитного вугілля на українські електростанції з окупованих територій. А скоро візьмуть під контроль і частина ринку нафтопродуктів.

Тим часом сам Віктор Медведчук потихеньку облаштовується в Криму.

Махінації з вугіллям

Окупація частини Луганської та Донецької областей коштувала Україні втрати більшої частини вугільної промисловості. У листопаді 2015 року прем'єр-міністр Арсеній Яценюк заявив: з 90 шахт Донбасу Київ втратив контроль над 65-ю.Україна вперше довелося вирішувати проблему дефіциту палива для електростанцій. Адже під контролем бойовиків залишилися всі великі виробники антрациту - основного палива для виробників електроенергії.

Читайте також: Справа щодо Медведчука прокуратура спустить на гальмах?

Справитися з нестачею вугілля вирішили за рахунок імпорту - в основному з Росії і ПАР. У бойовиків «ДНР» і «ЛНР» «чорне золото» пообіцяли не купувати.Однак пізніше з'ясувалося: вугілля у терористів Київ все-таки купує. За інформацією народного депутата і члена паливного комітату Верховної Ради Вікторії Войціцький, більше 20 компаній поставляють паливо з окупованої території на теплоелектростанції державної «Центренерго», найбільшого виробника електроенергії з вугілля в країні.

У «Центрнерго» інформацію про те, що компанія використовує вугілля з окупованих територій, підтверджують. Але питання, пов'язані з постачальниками палива через лінії фронту, не коментують. Однак розслідування «Української правди» показало, що серед постачальників вугілля, що видобувається на території, контрольованій бойовиками, є якась Arida Global Limited.Бенефіціаром компанії значиться Микита Поз. У ЗМІ він встиг засвітитися в якості власника частки в «Консул-Україна», компанії, яка займається готельним бізнесом. «Консул» також відома тим, що орендувала ділянку в санаторії ім Боброва в Криму під будівництво дачі для Віктора Медведчука.

Контракт на поставку вугілля «Центренерго»

Також в компанії Поза - «Прайвет Канселер» - працював депутат від «Опозиційного боки» Тарас Козак, якого ЗМІ називають соратником Медведчука.За інформацією ЗМІ, Козак також веде переговори від імені Arida Global.

Вихід на паливний ринок

Фігурує Arida Global не тільки в махінаціях з вугіллям. Компанія, близька до Медведчука, також має відношення до угоди купівлі-продажу мережі заправок в Україні, які поки належать «Роснефти». АЗС в основному працюють під брендом попереднього власника - ТНК. У січні 2016 року маловідома швейцарська Glusco Energy SA подала заявку в АМКУ на покупку цих станцій.

Glusco Energy не має прямих зв'язків з українським бізнесом. Однак, за даними «Ліги», серед фірм, на рахунках яких осідає весь прибуток швейцарців, є вже знайома нам Arida Global.

Читайте також: Проти депутата Левуса відновлено кримінальне розслідування за наклеп на Медведчука

У мережу ТНК і споріднених брендів (Formula, Золотий Гепард і Smile) в Україні входить понад 170 заправок і близько десятка нафтобаз. Це одна з найбільш розвинених паливних «сіток» в нашій країні.

До того ж людей, близьких до Медведчука, називають новими власниками нафтопроводу «ПрикарпатЗахідТранс». До 2014 року Росія поставляла по ньому в Україну близько 1 млн тонн дизельного палива. Це майже чверть українського ринку. Приблизно стільки ж йшло транзитом до Угорщини.

Земля в Криму

Статус парламентера і близькі стосунки з Путіним дозволяють Медведчуку комфортно себе почувати і в окупованому Криму. Прокремлівський політик володіє земельною ділянкою на кордоні Алупки і Сімеїзу.

Офіційно земля оформлена на «Спорт-тур». Фірма належить інвесткомпанії «Терра-інвест», в співвласників якої значиться Олександр Валерійович Мошинський, адвокат, що представляє в судах інтереси Медведчука.

Сам Медведчук ще до війни з Росією підтверджував, що має відношення до «Спорт-тур». З червня 2009 р лідер «Українського вибору» числиться засновником, учасником і безпосереднім власником компанії, яка, в свою чергу, з березня 2012 року є опосередкованим власником «Спорт-туру».

Віталій Єрмаков,  Національне бюро розслідувань України

Залиште свій коментар: Медведчук

Медведчук (мертв’янчук) - зрадник нації!

Генеральна прокуратура почала розслідувати можливу причетність колишнього глави Адміністрації Президента, представника України в підгрупі з гуманітарних питань тристоронньої контактної групи по врегулюванню конфлікту на Донбасі Віктора Медведчука до державної зради, сепаратизму і фінансуванню тероризму.

Про це повідомляє  Цензор.НЕТ  з посиланням на  Українські Новини.

Зазначено, що на підставі рішення Печерського районного суду Києва від 22 квітня Генеральною прокуратурою за зверненням депутата Верховної Ради Андрія Левуса ( "Народний фронт") розпочато кримінальне провадження. До Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про вчинення кримінальних злочинів, передбачених ч. 3 ст. 109 (дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади), ч.1 ст.111 (державна зрада), ч.1 ст.258-5 (фінансування тероризму) Кримінального кодексу. Проведення подальшого досудового розслідування доручено слідчим Головного слідчого управління Служби безпеки України. Джерело в Генпрокуратурі уточнив Українським Новинам, що мова йде про колишнього голову Адміністрації Президента Віктора Медведчука.

Спроба демонстративно прорвати міжнародні фінансові санкції зірвалася, повноцінного виходу Росії на міжнародний ринок капіталу не відбулося, вважає Андрій Гурков.

Спроба демонстративно прорвати міжнародні фінансові санкції зірвалася, повноцінного виходу Росії на міжнародний ринок капіталу не відбулося, вважає Андрій Гурков.

Розміщення нового випуску російських єврооблігацій, про який в цьому році було стільки розмов в Москві, нарешті відбулося. Офіційний підсумок: 10-літніх паперів під 4,75 відсотка річних продали на 1,75 мільярда доларів, хоча планували на 3 мільярди. Однак міністерство фінансів Росії запевняє, що до кінця року ще можна виконати план, розмістивши бонди на решту 1,25 мільярда. Що це - успіх або невдача, прорив чи провал?

В умовах різкого скорочення валютних надходжень Росії знадобляться будь-які гроші. Хоча для такої величезної країни з її нинішніми проблемами сума в 1,75 мільярда доларів - дуже скромна, якщо не сказати символічна. А 4,75 відсотка, які російському уряду доведеться щорічно платити інвесторам, це досить дорого в нинішніх умовах вкрай низьких ставок на світовому ринку. Покупці німецьких десятирічних держоблігацій задовольняються, наприклад, прибутковістю в 0,15 відсотка.

Організувати розміщення не захотіли навіть китайці

Однак зовсім не гроші грають в цій історії головну роль. Росія з 2013 року не займалася зовнішніми запозиченнями. Інакше кажучи, уряд РФ перестало користуватися цим інструментом фінансування через анексії Криму на початку 2014 року і наступних потім міжнародних санкцій. І ось тепер Москва вирішила протестувати можливості повернення на світовий ринок капіталу.

Два місяці тому в коментарі  «Спецоперація під назвою євробонди»  вже йшлося про те, що головна мета нинішнього розміщення - не економічна, а політична: «Це розвідка боєм, в ході якої належить з'ясувати, якою мірою можна внести розкол в західне банківське співтовариство і використовувати його для чинення тиску на Брюссель і Вашингтон ».

Саме з цією метою запрошення до участі в розміщенні російських держоблігацій було розіслано понад двадцяти іноземним банкам, головним чином європейським і американським - великий розмах. У ЗМІ в якийсь момент навіть називалися окремі західні фінансові інститути, які нібито готові, незважаючи на попередження властей ЄС і США, взяти участь в цьому прибутковому бізнесі. Але немає, зарубіжні банки побоюються мати справу з Росією. В кінцевому рахунку за організацію розміщення не захотіли братися навіть друзі - китайці!

Дату розміщення тримали в найсуворішому секреті

В результаті його здійснив один-єдиний фінансовий інститут - контрольований російською державою ВТБ. А обслуговувати куплені папери будуть в російському Національному розрахунковому депозитарії, оскільки залучити міжнародні клірингові системи теж не вдалося. Дана обставина кардинально знизило привабливість цих облігацій для іноземних інвесторів.

Проте 70 відсотків розміщених паперів, згідно знову-таки офіційними даними, все-таки придбали іноземні інвестори. Тут, правда, важливо простежити, як виникла ця цифра. Зазвичай розміщення боргових зобов'язань країни, давно не виходила на міжнародний ринок, передує серія презентацій в провідних фінансових центрах світу (road show), в ході яких міжнародних інвесторів знайомлять з майбутньою емісією. Нічого подібного в даному випадку не було.

Більш того, буквально до останньої хвилини трималася в секреті дата розміщення, що надзвичайно дивно. Ще в п'ятницю, 20 травня, глава ВТБ Андрій Костін мовчав, як партизан, а вже в понеділок, 23 травня, несподівано (абсолютно в стилі спецоперації) розміщення раптом почалося.

Зниження обсягу емісії забезпечило потрібний відсоток

До кінця того ж дня попит на російські євробонди, згідно інформаційним витокам, перевищив пропозицію мало не в два рази, але книгу заявок закривати не стали. Мабуть, тому, що їх подавали в основному володіють надлишками валюти російські банки, а потрібні були іноземці.

В результаті розміщення у вівторок продовжилося: згідно все тим же інформаційним витокам, чекали, що підтягнуться азіатські інвестори. Однак за підсумками дня Мінфін РФ повідомив, що найбільше паперів купили британські інвестори. Надії на Китай і тут зазнали краху, основним ринком збуту в черговий раз виявилася Європа.

Втім, покупцями євробондів з британської пропискою частково цілком могли стати і терміново мобілізовані дочірні фірми російських компаній, широко представлені в Лондоні. Подібним підозрами вельми сприяє інформаційний туман навколо розміщення. Він посилив враження, що ми маємо справу не з прозорим фінансовим заходом, а з напівтаємної політико-пропагандистської спецоперацією. Її кульмінацією стало зниження обсягу емісії з 3 до 1,75 мільярдів доларів тільки для того, щоб мати можливість оголосити основними покупцями іноземців.

Все це можна трактувати і як частковий провал, і як частковий успіх. Спроба залучити до розміщення російських суверенних бондів іноземні банки і тим самим демонстративно прорвати міжнародні фінансові санкції зірвалася. Але розміщення все ж відбулося. Основний інтерес проявили російські інвестори, але певне число іноземців теж захотів вкластися під дуже привабливі 4,75 відсотка.

Повноцінним поверненням Росії на міжнародний ринок капіталу це ніяк не назвеш, але пропагандистський ефект в якійсь мірі досягнуто. Однак цілком очевидно: на реально великі зовнішні запозичення за прийнятною ціною Росія, навіть в разі гострої необхідності, зараз розраховувати не може.

Автор: Андрій Гурков, економічний оглядач DW

Андрей Гурков

Приліт Надії