How to enable hardware virtualization (VT) in Windows 10 for BlueStacks? | Как включить виртуализацию (VT) на моем ПК для улучшения скорости? | How can this article be useful? The instructions below will help you enable hardware virtualization in Windows 10. You can also watch the video above.

 

Enable virtualization on a virtual machine

By

 

eifs.ru

4 min

View Original

How to enable hardware virtualization (VT) in Windows 10 for BlueStacks?

How can this article be useful?

The instructions below will help you enable hardware virtualization in Windows 10. You can also watch the video above.

However, you can enable virtualization in other versions of Windows as well. Depending on your version of Windows, follow the links below:

ATTENTION. If you cannot find the “UEFI Firmware Options” mentioned in the video, click here for an alternative way to go to BIOS and enable hardware virtualization.

deepinternet.org

By

 

deepinternetorg.blogspot.com

4 min

View Original

Как включить аппаратную виртуализацию (VT) в Windows 10 для BlueStacks?

Чем может быть полезна эта статья?

Инструкции ниже помогут вам включить аппаратную виртуализацию в Windows 10. Кроме того, вы можете посмотреть видеоролик выше.

Тем не менее вы можете включить виртуализацию и в других версиях Windows. В зависимости от вашей версии Windows перейдите по ссылкам ниже:

ВНИМАНИЕ. Если вы не можете найти “Параметры встроенного ПО UEFI”, о которых упоминалось в видеоролике, нажмите здесь, чтобы узнать об альтернативном способе перейти в BIOS и включить аппаратную виртуализацию.

Содержание статьи

1. Как узнать, включена ли виртуализация на вашем ПК?

Прежде чем следовать дальнейшим инструкциям, пожалуйста, посмотрите, включена ли аппаратная виртуализация на вашем ПК/ноутбуке. Для этого используйте Диспетчер задач Windows.

1. Откройте Диспетчер задач, используя сочетание клавиш Ctrl+Shift+Esc. Перейдите во вкладу “Производительность”.

2. Посмотрите, включена ли у вас аппаратная виртуализация. Enabled означает, что она включена, Disabled — выключена.

Если аппаратная виртуализация выключена, выполните рекомендации ниже.

2. Как узнать, поддерживает ли ваш процессор (CPU) аппаратную виртуализацию (VT).

В зависимости от модели вашего процессора перейдите по одной из ссылок ниже:

Для процессоров Intel

1. Скачайте утилиту Intel Processor Identification с официального веб-сайта.

2. После установки запустите его на ПК.

CPU Technologies

3. Нажмите на , как показано на изображении ниже.

Intel® Virtualization Technology

4. В выпадающем меню вы найдете информацию касательно виртуализации. Галочка напротив опции означает, что аппаратная виртуализация поддерживается на вашем ПК.

нажмите здесь.

Для получения дальнейших инструкций

Для процессоров AMD.

1. Скачайте утилиту AMD-V Detection по этой ссылке.

2. Кликните правой кнопкой мыши по файлу в формате ZIP и выберите “Извлечь все”.

4. Далее вы увидите окно с информацией о том, поддерживается ли аппаратная виртуализация на вашем ПК, включена ли она или выключена.

3. Как войти в BIOS, чтобы включить VT?

BIOS используется для инициализации оборудования, а также позволяет управлять различными атрибутами и функциями на вашем ПК.

Войдя в настройки BIOS вашего ПК, вы можете управлять процессом виртуализации, включать или отключать ее. Следующие шаги научат вас, как войти в BIOS в Windows 10.

2. В стартовом меню выберите “Настройки”.

3. В настройках Windows откройте настройки обновлений и безопасности.

4. Нажмите на “Восстановление” и под опцией “Особые варианты загрузки” нажмите на кнопку “Перезагрузить сейчас”.

5. Вы увидите 4 опции. Выберите “Поиск и устранение неисправностей”.

6. Выберите “Дополнительные параметры”.

7. Выберите “Параметры встроенного ПО UEFI”, как показано на изображении ниже.

ВНИМАНИЕ. Если вы не видите “Параметры встроенного ПО UEFI”, то отключите Fast Startup или нажмите здесь, чтобы узнать об альтернативном способе входа в BIOS.

8. В новом окне нажмите на кнопку “Перезагрузить”, чтобы перезагрузить ПК.

После выполнения вышеперечисленных действий вы сможете войти в настройки BIOS вашего ПК. Чтобы узнать, как включить виртуализацию, читайте следующий раздел статьи.

4. Как включить VT в BIOS?

Виртуализация позволяет одному процессору запускать несколько операционных систем одновременно, и это необходимое условие для эффективной работы BlueStacks.

Расположение параметров BIOS зависит от различных факторов, например, от модели материнской платы, типа процессора, набора микросхем и производителя оборудования. Пожалуйста, обратитесь к документации, прилагаемой к вашему ПК/ноутбуку, чтобы узнать, как войти в BIOS. В примере ниже мы использовали ноутбуки ASUS с процессорами Intel и AMD соответственно.

Пользователи Intel

1. Нажмите на Advanced Mode или на клавишу F7.

2. В Advanced Mode перейдите во вкладку Advanced.

3. В этом разделе вы найдете различные опции. Пожалуйста, выберите CPU Configuration.

4. Под опцией CPU Configuration прокрутите окно вниз до опции Intel Virtualization Technology. Кликните по Disabled, чтобы изменить на Enabled и включить аппаратную виртуализацию.

5. Выйдите из настроек BIOS. При выходе убедитесь, что нажали на кнопку Save changes & Reset, чтобы сохранить изменения. Кнопка может называться иначе в зависимости от модели вашего ПК, но суть заключается в том, чтобы сохранить изменения перед выходом из настроек BIOS.

Пользователи AMD

1. Нажмите на Advanced Mode или на клавишу F7.

2. В Advanced Mode перейдите во вкладку Advanced.

3. В этом разделе вы найдете различные опции. Пожалуйста, выберите CPU Configuration.

4. Под опцией CPU Configuration прокрутите окно вниз до опции SVM Mode. Кликните на Disabled и выберите Enabled, чтобы включить аппаратную виртуализацию.

5. После нажмите на Exit.

6. Вы увидите окно, в котором вам нужно нажать на OK, чтобы сохранить изменения. Теперь вы сможете использовать BlueStacks и оценить его высокую производительность.

The content of the article

1. How do you know if virtualization is enabled on your PC?

Before following further instructions, please see if hardware virtualization is enabled on your PC / laptop. To do this, use the Windows Task Manager.

1. Open the Task Manager using the keyboard shortcut Ctrl + Shift + Esc. Go to the "Performance" tab .

2. See if you have hardware virtualization enabled. Enabled means that it is enabled, Disabled means it is disabled.

If hardware virtualization is disabled , follow the guidelines below.

2. How to find out if your processor (CPU) supports hardware virtualization (VT).

Depending on your processor model, follow one of the links below:

For Intel processors

1. Download Intel Processor Identification Utility from the official website.

2. After installation, launch it on your PC.

3. Click on CPU Technologies as shown in the image below. 4. In the drop-down menu, you will find information regarding virtualization. A checkmark next to Intel® Virtualization Technology means that hardware virtualization is supported on your PC. For further instructions click here.

For AMD processors.

1. Download AMD-V Detection utility from this link.

2. Right-click on the ZIP file and select “Extract All” .

4. Next, you will see a window with information about whether hardware virtualization is supported on your PC, whether it is enabled or disabled.

3. How to enter BIOS to enable VT?

BIOS is used to initialize hardware and also allows you to control various attributes and functions on your PC.

By entering the BIOS settings of your PC, you can control the virtualization process, enable or disable it. The following steps will teach you how to enter BIOS in Windows 10.

2. From the start menu select “Settings” .

3. In Windows settings, open the update and security settings .

4. Click on "Recovery" and under the "Special boot options" option click on the "Restart now" button .

5. You will see 4 options. Select “Troubleshooting” .

6. Select “Advanced Options” .

7. Select “UEFI Firmware Options” as shown in the image below.

ATTENTION. If you do not see “UEFI Firmware Options” then disable Fast Startup or click here for an alternate way to enter BIOS.

8. In the new window, click on the “Restart” button to restart your PC.

After completing the above steps, you will be able to enter the BIOS settings of your PC. To learn how to enable virtualization, read the next section of the article.

4. How to enable VT in BIOS?

Virtualization allows a single processor to run multiple operating systems at the same time, a prerequisite for BlueStacks to run efficiently.

The location of BIOS settings depends on various factors such as motherboard model, processor type, chipset, and hardware manufacturer. Please refer to the documentation that came with your PC / laptop for how to enter BIOS. In the example below, we used ASUS laptops with Intel and AMD processors, respectively.

Intel users

1. Click on the Advanced Mode or in klavyshamy F7 .

2. In Advanced Mode, go to the Advanced tab .

3. In this section you will find various options. Please select CPU Configuration .

4. Under the CPU Configuration option, scroll down to the Intel Virtualization Technology option . Click on Disabled to change to Enabled and enable hardware virtualization.

5. Exit BIOS setup. When you exit, be sure to click on the Save changes & Reset button to save your changes. The button may be named differently depending on your PC model, but the point is to save changes before exiting BIOS settings.

AMD users

1. Click on the Advanced Mode or in klavyshamy F7 .

2. In Advanced Mode, go to the Advanced tab .

3. In this section you will find various options. Please select CPU Configuration .

4. Under the CPU Configuration option, scroll down to the SVM Mode option . Click on Disabled and select Enabled to enable hardware virtualization.

5. Then click Exit .

6. You will see a window in which you need to click on OK to save the changes. Now you can use BlueStacks and appreciate its high performance.

A source

Перейти к содержанию

Search for:

Интересные факты и лайфхаки

Мы обсудим интереснейшие темы: диеты, машины, животные.

• Главная
• Машины
• Диета
• Животные
• Змеи
• Контакты

Главная » Машины

Включить виртуализацию на виртуальной машине

На чтение 4 мин Обновлено 06.06.2021

Содержание

1. Как включить аппаратную виртуализацию (VT) в Windows 10 для BlueStacks?
2. Чем может быть полезна эта статья?
3. Содержание статьи
4. 1. Как узнать, включена ли виртуализация на вашем ПК?
5. 2. Как узнать, поддерживает ли ваш процессор (CPU) аппаратную виртуализацию (VT).
6. 3. Как войти в BIOS, чтобы включить VT?
7. 4. Как включить VT в BIOS?

Как включить аппаратную виртуализацию (VT) в Windows 10 для BlueStacks?

Чем может быть полезна эта статья?

Инструкции ниже помогут вам включить аппаратную виртуализацию в Windows 10. Кроме того, вы можете посмотреть видеоролик выше.

Тем не менее вы можете включить виртуализацию и в других версиях Windows. В зависимости от вашей версии Windows перейдите по ссылкам ниже:

ВНИМАНИЕ. Если вы не можете найти “Параметры встроенного ПО UEFI”, о которых упоминалось в видеоролике, нажмите здесь, чтобы узнать об альтернативном способе перейти в BIOS и включить аппаратную виртуализацию.

Содержание статьи

1. Как узнать, включена ли виртуализация на вашем ПК?

Прежде чем следовать дальнейшим инструкциям, пожалуйста, посмотрите, включена ли аппаратная виртуализация на вашем ПК/ноутбуке. Для этого используйте Диспетчер задач Windows.

1. Откройте Диспетчер задач, используя сочетание клавиш Ctrl+Shift+Esc. Перейдите во вкладу “Производительность”.

2. Посмотрите, включена ли у вас аппаратная виртуализация. Enabled означает, что она включена, Disabled — выключена.

Если аппаратная виртуализация выключена, выполните рекомендации ниже.

2. Как узнать, поддерживает ли ваш процессор (CPU) аппаратную виртуализацию (VT).

В зависимости от модели вашего процессора перейдите по одной из ссылок ниже:

Для процессоров Intel

1. Скачайте утилиту Intel Processor Identification с официального веб-сайта.

2. После установки запустите его на ПК.

3. Нажмите на CPU Technologies, как показано на изображении ниже.

Читайте также:  Драм машина с готовыми

4. В выпадающем меню вы найдете информацию касательно виртуализации. Галочка напротив опции Intel® Virtualization Technology означает, что аппаратная виртуализация поддерживается на вашем ПК.

Для получения дальнейших инструкций нажмите здесь.

Для процессоров AMD.

1. Скачайте утилиту AMD-V Detection по этой ссылке.

2. Кликните правой кнопкой мыши по файлу в формате ZIP и выберите “Извлечь все”.

4. Далее вы увидите окно с информацией о том, поддерживается ли аппаратная виртуализация на вашем ПК, включена ли она или выключена.

3. Как войти в BIOS, чтобы включить VT?

BIOS используется для инициализации оборудования, а также позволяет управлять различными атрибутами и функциями на вашем ПК.

Войдя в настройки BIOS вашего ПК, вы можете управлять процессом виртуализации, включать или отключать ее. Следующие шаги научат вас, как войти в BIOS в Windows 10.

2. В стартовом меню выберите “Настройки”.

3. В настройках Windows откройте настройки обновлений и безопасности.

4. Нажмите на “Восстановление” и под опцией “Особые варианты загрузки” нажмите на кнопку “Перезагрузить сейчас”.

5. Вы увидите 4 опции. Выберите “Поиск и устранение неисправностей”.

6. Выберите “Дополнительные параметры”.

7. Выберите “Параметры встроенного ПО UEFI”, как показано на изображении ниже.

ВНИМАНИЕ. Если вы не видите “Параметры встроенного ПО UEFI”, то отключите Fast Startup или нажмите здесь, чтобы узнать об альтернативном способе входа в BIOS.

8. В новом окне нажмите на кнопку “Перезагрузить”, чтобы перезагрузить ПК.

После выполнения вышеперечисленных действий вы сможете войти в настройки BIOS вашего ПК. Чтобы узнать, как включить виртуализацию, читайте следующий раздел статьи.

4. Как включить VT в BIOS?

Виртуализация позволяет одному процессору запускать несколько операционных систем одновременно, и это необходимое условие для эффективной работы BlueStacks.

Читайте также:  Аксессуары для машины кости

Расположение параметров BIOS зависит от различных факторов, например, от модели материнской платы, типа процессора, набора микросхем и производителя оборудования. Пожалуйста, обратитесь к документации, прилагаемой к вашему ПК/ноутбуку, чтобы узнать, как войти в BIOS. В примере ниже мы использовали ноутбуки ASUS с процессорами Intel и AMD соответственно.

Пользователи Intel

1. Нажмите на Advanced Mode или на клавишу F7.

2. В Advanced Mode перейдите во вкладку Advanced.

3. В этом разделе вы найдете различные опции. Пожалуйста, выберите CPU Configuration.

4. Под опцией CPU Configuration прокрутите окно вниз до опции Intel Virtualization Technology. Кликните по Disabled, чтобы изменить на Enabled и включить аппаратную виртуализацию.

5. Выйдите из настроек BIOS. При выходе убедитесь, что нажали на кнопку Save changes & Reset, чтобы сохранить изменения. Кнопка может называться иначе в зависимости от модели вашего ПК, но суть заключается в том, чтобы сохранить изменения перед выходом из настроек BIOS.

Пользователи AMD

1. Нажмите на Advanced Mode или на клавишу F7.

2. В Advanced Mode перейдите во вкладку Advanced.

3. В этом разделе вы найдете различные опции. Пожалуйста, выберите CPU Configuration.

4. Под опцией CPU Configuration прокрутите окно вниз до опции SVM Mode. Кликните на Disabled и выберите Enabled, чтобы включить аппаратную виртуализацию.

5. После нажмите на Exit.

6. Вы увидите окно, в котором вам нужно нажать на OK, чтобы сохранить изменения. Теперь вы сможете использовать BlueStacks и оценить его высокую производительность.

Источник

• Диета
• Животные
• Змеи
• Машины

Свежие записи

• Яэль стоун рост вес
• Яэль гробглас рост и вес
• Яэль гробглас рост вес
• Ящик ярп 250а вес
• Ящик управления я5000 вес

• Правообладателям
• Политика конфиденциальности

© 2021 Интересные факты и лайфхаки. Все права сохранены. Внимание! Информация, опубликованная на сайте, носит исключительно ознакомительный характер и не является рекомендацией к применению. Материалы могут содержать информацию, предназначенную для пользователей старше 18 лет. 18+

Оголошення домашнього екрану: децентралізовані інтерфейси для Web3

 

Автор:

 

Девід Ворік 

blog.sia.tech

7 хв

Переглянути оригінал

Святкуємо наш запуск Homescreen, оскільки DeFi потрібні децентралізовані інтерфейси.

У Дефі є брудна таємниця. Хоча самі інтелектуальні контракти повністю децентралізовані, команди розробників все ще мають значний контроль над користувачем, контролюючи його інтерфейс. Ми раді анонсувати Homescreen - нову програму в Skynet, яка дозволяє користувачам повністю децентралізувати свої веб -інтерфейси.

Якщо ви не знайомі, фронтендом смарт -контракту є веб -додаток або інтерфейс користувача, які ви використовуєте для взаємодії з контрактом. Сам контракт - це фрагмент невидимого коду на блокчейні, а інтерфейс - це веб -сайт, який зазвичай відображається за URL -адресою, наприклад app.uniswap.org . Доступ до програм Defi зазвичай здійснюється за допомогою DNS або ENS, але в обох базах команда розробників контролює, який код отримує користувач, і може змінити цей код у будь -який час.

Це проблематично, оскільки дає команді розробників можливість змінювати досвід користувача в негативній формі. Ми бачили приклади цього в дикій природі, наприклад, коли Uniswap ліквідував велику кількість активів, ймовірно, з регуляторних причин. Ці активи все ще існують у блокчейні, але інтерфейс відмовляється їх показувати. Якби програма була справді децентралізованою, команда Uniswap не мала б можливості заблокувати користувачеві перегляд цих активів у зовнішньому середовищі.

Команда розробників також має можливість робити більше шкідливих дій. Якщо ви контролюєте інтерфейс, ви також контролюєте, з яким смарт -контрактом користувач спілкується у блокчейні. Команда розробників може змінити інтерфейс, щоб виконати таємний хардфорк контракту, поставивши користувачів на шкідливий неаудирований код, навіть якщо оригінальний розумний контракт був перевірений і захищений.

Щоб користувач мав дійсно децентралізований досвід, він повинен контролювати свій власний інтернет. Це важливо, оскільки воно захищає користувачів від зловмисних або скомпрометованих розробників, а також тому, що дозволяє розробникам досягти своєї мети - повністю децентралізованого користувацького досвіду. У деяких юрисдикціях децентралізований інтерфейс також може зменшити регуляторний вплив для розробників (хоча зверніться до юристів, це не юридична порада!).

Ми створили Homescreen як платформу, яка дозволяє проектам повністю децентралізувати свої інтерфейси. Більшість існуючих інтерфейсів працюють з коробкою на домашньому екрані, вам не потрібно писати спеціальний код або отримувати спеціальну підтримку від нашої команди.

Магія Homescreen полягає в тому, що він дозволяє встановлювати веб -програми так само, як і настільний додаток на комп’ютер. Коли користувач додає програму на головний екран, він фактично переходить і завантажує весь код та активи та зберігає їх у децентралізованому сховищі користувача. Коли користувач відкриває цю програму пізніше, вся програма завантажується з пам’яті користувача. Команда розробників більше не є посередником, який може впроваджувати шкідливий код. Це дозволяє користувачам мати наскрізну децентралізовану роботу.

Головний екран використовує децентралізований логін та децентралізоване сховище, щоб користувачі мали постійний досвід перемикання між пристроями. Все це стало можливим через Skynet. Важливо, що Skynet працює так само швидко, як і централізована мережа. Користувачам не потрібно миритися з повільними, відстаючими, безперебійними інтерфейсами, щоб мати повністю децентралізований досвід.

Однією з основних функцій Homescreen є можливість оновлення програм. Головний екран може сканувати ваші програми, щоб побачити, чи розробники надсилали оновлення. Користувач може вибрати оновлення свого додатка в будь -який час. Важливо, що всі попередні версії зберігаються у вашому децентралізованому сховищі. Якщо ви оновлюєте додаток і розумієте, що віддаєте перевагу оригіналу, у вас є повна можливість перейти на попередню версію. Ви також маєте можливість використовувати роздвоєну версію програми з налаштуваннями від себе чи інших розробників, у чомусь подібну до модифікації відеоігор на ПК.

Основною причиною того, що ми створили Homescreen, був захист користувачів та розширення глибини децентралізації в екосистемі. Але існують також політичні причини для того, щоб зосередити нашу увагу на наскрізній децентралізації. Регулятори все частіше згадують термін "DINO" або "децентралізований лише за назвою", а також все частіше говорять про юридичний тиск на розробників щодо додавання контролю та обмежень до їхніх додатків.

Наскільки розробники можуть виконувати запити регуляторів, увесь блокчейн -простір втрачає юридичний авторитет. Зараз запит, надісланий Uniswap з вимогою додати KYC до всіх інтерфейсів Uniswap, - це те, що команда Uniswap може розумно виконати. Незалежно від того, погоджуєтесь ви з KYC чи ні, ви точно можете погодитися, що це погано для децентралізації. У цьому випадку DINO - справедливий термін для Uniswap - не тому, що розумний контракт є проблематичним, а тому, що екосистема не вжила заходів для децентралізації до кінця.

Додавання програм на головний екран

Існує два способи додавання програм на головний екран. По -перше, скористайтеся панеллю пошуку, де ви можете знайти додаток за назвою ENS, назвою HNS або за криптографічним посиланням Skynet. Finder додатків навіть підтримує пошук та встановлення програм за допомогою їх хешу IPFS!

Інший спосіб додавання програм на головний екран - це кнопка встановлення, яку можна розмістити на централізованих веб -сторінках або таких речах, як репозиторії github. Коли користувач натискає кнопку «Встановити на головний екран», відкриється головний екран із запитом із запитом у користувача, чи хоче він встановити новий додаток.

Якщо ви розробник і хочете зробити інтерфейс вашого додатка доступним як додаток на головному екрані, ви можете ознайомитися з документацією для розробників . Для більшості програм додавання підтримки головного екрана займає менше години, і дає вашим користувачам набагато децентралізованіший спосіб взаємодії з вашими програмами.

Чому Skynet?

Під час створення домашнього екрану ми мали 3 основні варіанти архітектури:

• Зберігайте все в браузері
• Для створення хмари використовуйте централізовану інфраструктуру
• Використовуйте Skynet

Найбезпечнішим варіантом на сьогоднішній день є перший варіант. Але перший варіант має серйозний недолік: користувачам доведеться перевстановлювати всі свої програми кожного разу, коли вони переходять на новий пристрій, і їм доведеться перевстановлювати всі програми, якщо вони коли-небудь заходять у свій браузер і очищають файли cookie + локальне сховище. Майбутнє краще за це, тому воно насправді не життєздатне.

Варіант централізованої інфраструктури насправді досить розумний. Ви можете захистити користувача від шкідливого коду, зашифрувавши та автентифікувавши всі дані, перш ніж надсилати їх до централізованої хмари. Однак ви не можете захистити користувача від деформації платформи, а також не можете зупинити централізовану хмару від зміни умов використання. Якщо регулююча особа захотіла долучитися до цього, цей варіант, швидше за все, не вдасться користувачам.

Остаточним вибором залишається децентралізоване сховище. І хоча існує декілька можливих варіантів децентралізованого сховища, лише один дійсно має характеристики продуктивності, які дозволяють йому забезпечувати послідовну роботу користувача.

IPFS часто є популярним для нашої галузі, але IPFS дійсно бореться з типом даних, які потрібні Homescreen. Час відновлення файлів на IPFS зазвичай становить 30–60 секунд. Часто це відбувається швидше, але це лише тому, що ipfs.io та CloudFlare мають розширені рішення для кешування, які зберігають доступність популярних даних із прийнятною затримкою. Якщо ви коли -небудь намагалися отримати доступ до непопулярних або рідкісних файлів на IPFS, ви зрозумієте, про що я говорю.

На домашньому екрані також потрібно використовувати динамічні дані, що в стеку IPFS означає використання IPNS. IPNS бореться навіть більше, ніж IPFS, оскільки він, як правило, навіть не отримує користі від рівня кешування. Ми бачили, що оновлення через IPNS поширюються по мережі протягом кількох годин. Якщо ви коли -небудь використовували таке рішення для ідентичності, як Ceramic, ви зрозумієте, про що я говорю.

Якщо ми хочемо, щоб користувачі віддавали перевагу децентралізованим рішенням, ці децентралізовані рішення повинні бути такими ж швидкими, як і централізовані. Зараз ми витратили майже 7 років на оптимізацію мережі за Skynet, щоб забезпечити її роботу зі швидкістю, порівнянною з Amazon. Не маючи кешування, Skynet може доставити користувачам фронтленд розміром 20 Мбайт менш ніж за 1/4 секунди. Для динамічних даних зчитування відбувається за менше 100 мс, а запис може повністю розповсюдити мережу менш ніж за 3 секунди.

Іншою великою перевагою Skynet є зростаюча екосистема інфраструктури. Більшість екосистем використовує децентралізований протокол ідентифікації MySky , який є єдиною ідентичністю, яка працює у всіх додатках. Якщо ви створили обліковий запис MySky для іншого додатка Skynet, такого як Rift або Hackerpaste, цей самий обліковий запис можна безпечно використовувати для головного екрана, і вхід у систему навіть відбуватиметься автоматично.

Якщо вам потрібно переконатися в цьому, щоб повірити, перегляньте https://homescreen.hns.siasky.net/, де ви зможете створити обліковий запис MySky, якщо у вас його ще немає, а потім увійдіть та переглядати набір програм за замовчуванням, взаємодіяти з ними та встановлювати власні.

Site availability monitoring: what is Uptime and why you need it

 

Моніторинг доступності сайту: що таке Аптайм і навіщо він потрібен

Автор:

 

hostpro.ua

3 хв

Переглянути оригінал

Що таке Аптайм сервера і в чому вимірюється

Аптайм - час безперервної роботи системи. Так само як період від завантаження до зупинки роботи сервера (вимірюється у відсотках.) Вимірювання відбувається по відношенню до певного періоду (наприклад, року).

Гарантований аптайм більше 99.999 практично недосяжний.

99.9% uptime - це 8 годині 45 хвилин 36 секунд нероботи в рік (31536 секунд)

99.99% uptime - 52 хвилину 33 секунди не роботи на рік (3153.6 секунд)

99.999% uptime - 5 хвилин 15 секунд нероботи в рік (315.36 секунд)

99.9999% uptime - 31 секунда нероботи в рік (31.536 секунд)

Зрозуміло, дата-центрів з показником 100% не існує, так як в ці відсотки закладаються як планові технічні роботи по оновленню обладнання (або перезавантаження), так і позаштатні ситуації на майданчиках не залежать від компанії, тому навіть такі компанії як Google, Yandex, Microsoft і Yahoo не гарантують 100% uptime.

На показник аптайма серед перших варто звертати увагу при виборі хостинг-провайдера. Прийнятним вважається показник 99,9%.

Вибрати хостинг досить складно. Оскільки передбачити Аптайм практично неможливо.

Дізнатися даний параметр можна безпосередньо у хостера, але не у всіх ця інформація публікується і / або є правдивою. Тому існують майданчики, які тестують роботу сайтів на серверах і публікують рейтинги хостинг-провайдерів за uptime.

Чому так критичний показник uptime і на що він впливає ?

Трафік - чим довше недоступний сайт, тим імовірніше, що відвідувачі і клієнти знайдуть конкуруючий сайт з кращими показниками.

Ранжування в пошуковій видачі - пошукачі враховують uptime при індексації. А так же пошукові роботи перевіряють сайти в топі на видачу, і якщо у вашого сайту низький Аптайм, ваш ресурс буде знижений, і у нього не буде шансів займати високі пошукові позиції.

Для інтернет-магазинів, новинних сайтів і форумів дуже важливо постійно знаходиться в мережі. Адже від роботи сайту залежить прибуток і кількість постійних клієнтів.

Не варто забувати про те, що ресурс може бути недоступний через брак ресурсів. Тому вибирайте собі тариф з запасом оперативної пам'яті. Причиною так само може стати DDoS-атака, тому рекомендуємо вибирати хостингу з захистом від DDoS або підключати додаткові сервіси.

Оскільки питання доступності сайту стоїть гостро, сервісів для її моніторингу велика кількість.

Популярные сервисы мониторинга доступности сайта:

• Host-tracker.com - платний сервіс (є безкоштовний тариф з перевіркою кожні півгодини на два сайти), доступний 30-ти денний тріальний період, запропоновані 4 тарифу.

Здійснює крім моніторингу аптайма, перевірку швидкості завантаження, перевірку домену на наявність в чорних списках, наявність SSL-сертифікату. Інформування може відбуватися на пошту, Skype, Telegram або по смс.

• Pingdom.com - популярний сервіс. Крім uptime проводить інші корисні моніторинги: швидкість завантаження веб-ресурсів, перевірку доступності сайту з різних дата-центрів.

Зручний тим, що моніторинг відбувається кожну мінуту.В разі недоступності ресурсу, ви отримуєте повідомлення про це на вашу пошту. Є двотижневий тріальний період.

• Monitorus.ru - досить широкий функціонал, виробляє перевірки баз даних, антивірусне сканування, перевірка ресурсів сервера, домену та ssl-сертифіката, присутність в чорних списках, час відгуку сайту.

Зауваження містяться поштою, смс, Telegram, FB Messenger і Skype. У сервісу немає фіксованої вартості тарифів, оплата відбувається по факту перевірки. Середня вартість 6 доларів в місяць (500-600 рублів).

• Site24x7.com - є 30-денний тріальний період, 4 тарифних плани від 9 до 449 доларів на місяць. Як і у попередніх з основних функцій: загальний моніторинг сайту (HTTP / HTTPS) і його продуктивності, перевірка домена і ssl-сертифіката, перевірка доставки пошти, наявність в чорних списках, DNS Server Monitoring і Ping Monitoring.

• Ping-admin.ru - з можливостей на даному ресурсі: контроль терміну дії SSL-сертифікатів і доменів, антивірусна перевірка, моніторинг SEO-посилань.

Тарифної лінійки немає, оплата відбувається з балансу за кожну операцію. Після реєстрації вам буде нараховано 1 долар для використання. Вартість моніторингів кілька центів. Оповіщення по SMS, email, Skype, Viber, Telegram.

висновок:

Для безперебійної роботи і можливості зростання сайту, потрібно вибирати надійного і якісного хостинг провайдера. Крім цього важливо стежити за доступністю сайту в мережі. На допомогу в цьому прийдуть безкоштовні або платні сервіси моніторингу.

Якщо у вас виникнуть питання або знадобиться допомога, звертайтеся в нашу  цілодобову тех.підтримку , ми з радістю вам допоможемо.

BitTorrent

 

BitTorrent ( «потік бітів») - пірінговий (P2P) мережевий протокол, який використовується для кооперативного обміну файлами за допомогою мережі Інтернет. Передача файлів здійснюється частинами, кожен torrent-клієнт, викачувавши ці частини, в той же час здійснює роздачу їх для інших клієнтів. Це істотно скорочує навантаження і залежність від кожного клієнта-джерела.

Автор:

 

alterbit.ru

8 хв

Переглянути оригінал

Протокол bitTorrent був створений Бремом Коеном. Він написав перший torrent-клієнт «BitTorrent» на мові Python 4 квітня 2001 року. Перша версія була запущена 2 липня 2001 року.

На ринку, крім bitTorrent, існує і безліч інших програм-клієнтів, які здійснюють обмін файлами по протоколу BitTorrent.

Принципи роботи

Перед тим, як почати скачування, клієнт підключається до трекера за адресою, вказаною в торрент-файлі. Файл повідомляє йому свою адресу і хеш-суму торрент-файлу, на що у відповідь клієнт отримує адреси інших клієнтів, що викачують або роздають цей же файл. Потім клієнт інформує трекер про хід процесу (з певною періодичністю) і отримує при цьому оновлений список адрес. Цей процес носить назву «оголошення».

Клієнти підключаються один до одного і здійснюють обмін сегментами файлів без безпосередньої участі трекера. Трекер, в свою чергу, тільки зберігає інформацію, отриману від підключених до обміну клієнтів, список самих клієнтів і іншу статистичну інформацію.

Щоб мережа BitTorrent працювала ефективно, потрібно якомога більше приймають вхідні з'єднання клієнтів.

Після з'єднання клієнти обмінюються інформацією про наявні у них сегментах. Той клієнт, який бажає завантажити сегмент (лічер), надсилає запит і, якщо інший клієнт готовий віддавати, то він отримує цей сегмент. Після цього клієнт перевіряє контрольну суму сегменту. Якщо вона збігається з тією, що записана в торрент-файлі, то сегмент вважається скачаним, і клієнт оповіщає всіх приєднаних бенкетів про наявність у нього цього сегменту. У тому випадку, якщо контрольні суми розрізняються, сегмент починає скачиваться заново.

Так, обсяг службової інформації прямим чином залежить від кількості і розміру сегментів.

Алгоритм обміну даними

Кожен клієнт може здійснити тимчасову блокування віддачі іншому клієнту. Це потрібно для більш ефективного використання каналу віддачі. Також, при виборі клієнта для розблокування, перевага віддається бенкетам, які, в свою чергу, самі передали цьому клієнтові багато сегментів: бенкети з хорошими швидкостями віддачі заохочують один одного.

Обмін сегментами здійснюється за принципом «ти - мені, я - тобі» симетрично в двох напрямках. Клієнти повідомляють один одному про наявні у них сегментах при підключенні і потім при отриманні нових сегментів, і тому кожен клієнт може зберігати інформацію про те, які сегменти є у інших підключених бенкетів. Порядок обміну вибирається таким чином, щоб клієнти обмінювалися насамперед найбільш рідкісними сегментами: так підвищується доступність файлів в роздачі. Тим же часом вибір сегмента серед найбільш рідкісних випадковий, що дозволяє уникнути ситуації, коли всі клієнти раптом починають завантажувати один і той же рідкісний сегмент. Це негативно відбивається на загальній продуктивності.

Процес обміну даними починається, коли обидві сторони в ньому зацікавлені, тобто, кожна зі сторін має сегменти, яких немає в іншої. Число переданих сегментів підраховується, і якщо одна зі сторін вирахувала, що передає в середньому більше, ніж приймає, вона блокує на деякий час віддачу іншій стороні. Так, в протокол закладена захист від лічерів.

Сегменти розділені на блоки (16-4096 кілобайт), кожен клієнт надсилає запит на ці блоки. Одночасно можуть запитуватися блоки з різних сегментів. Більш того, деякі клієнти підтримують скачування блоків одного сегмента у різних бенкетів. В цьому випадку описані вище алгоритми і механізми обміну застосовні і до рівня блоків.

Режим End game

Коли процес скачування добігає кінця, клієнт перемикається в особливий режим «end game». У ньому він запитує все сегменти, що залишилися у підключених бенкетів, завдяки чому виключено уповільнення або повне припинення майже завершеною закачування.

Специфікація протоколу не може визначити, коли саме клієнт увійде в режим «end game», однак існують загальноприйняті практики: деякі клієнти входять в режим «end game», коли не залишилося незапрошених блоків, інші - поки кількість залишилися блоків менше кількості передаються (і не перевищує 20). Існує думка, що краще підтримувати кількість очікуваних блоків низьким, щоб мінімізувати надмірність, так, при випадковому запрашіваніе шанс отримати дублікати одного і того ж блоку менше.

сидирування

Коли клієнт отримав повний файл, він переходить в спеціальний режим роботи, де він тільки віддає скачані дані, тобто стає Сідом. Сід інформує трекер про зміни в торрентах і періодично оновлює списки IP-адрес.

характерні особливості

• Немає черг на скачування;
• Закачування файлу відбувається невеликими фрагментами;
• Клієнти здійснюють обмін сегментами між собою за принципом «ти - мені, я - тобі»;
• Скачані фрагменти відразу стають доступними іншим клієнтам;
• Здійснюється контроль цілісності кожного фрагмента;
• На фрагменти розбивається вся роздача повністю, а не окремі файли;
• Об'єктом роздачі можуть виступати декілька файлів.

Протоколи і порти

З'єднання клієнтів з трекером здійснюється по протоколу TCP.

Найбільш часто використовуваний входить порт трекера - 6969. Найбільш часто використовуваний діапазон вхідних портів клієнтів: 6881-6889.

У специфікації протоколу номера портів не фіксуються і можуть змінюватися, якщо буде потреба. В даний час, більшість трекерів користуються звичайним HTTP портом 80, для клієнтів рекомендується випадковий вхідний порт. Крім того, деякі трекери не допускають використання портів клієнтів з стандартного діапазону 6881-6889, оскільки деякі провайдери забороняють використання даного діапазону портів. DHT-мережу в BitTorrent-клієнтах використовує протокол UDP. Протокол UDP застосовується UDP-трекера, але підтримуються вони не всіма клієнтами, оскільки не є офіційною частиною самого протоколу. Для з'єднання клієнтів один з одним застосовується UDP NAT Traversal.

Трекер

Трекер - спец сервер, що функціонує на протоколі HTTP. Для чого потрібно трекер? Щоб клієнти могли знаходити один одного. По суті, на трекері відбувається зберігання IP-адрес, що входять портів клієнтів і хеш-суми. Відповідно до стандарту, імена файлів на трекері не зберігається, тому розпізнати їх по хеш-сумам не можна. Однак на практиці трекер, крім своєї основної функції, найчастіше є своєрідним невеликим веб-сервером. Цей сервер зберігає файли метаданих і опису поширюваних файлів, надає статистику закачувань по різних файлах, відображає поточну кількість підключених бенкетів і т.д.

Без трекера

Нові версії протоколу є бестрекерной системами, це вирішує деякі з «старих» проблем. Наприклад, відмова трекера в таких системах не призводить до відмови всієї мережі.

Починаючи з версії 4.2.0 клієнта, в нього впроваджена функція бестрекерной роботи. Вона базується на DHT Kademlia. У цих системах трекер доступний децентралізовано, на клієнтах, у формі розподіленої хеш-таблиці.

В даний час, не всі клієнти застосовують сумісний між собою протокол.

Сумісні: BitComet, μTorrent, Deluge, KTorrent, Transmission і офіційний клієнт BitTorrent.

Функціонування без трекера можливо і при використанні мультипротокольних клієнтів з підтримкою BitTorrent. Наприклад, Shareaza за допомогою мережі Gnutella2, обмінюється хешамі і адресами бенкетів інших підтримуваних мереж.

Без торрент-клиента

Для роздачі файлів в торрент-мережах не обов'язково мати спеціальне програмне забезпечення. Існують також кілька сервісів, що дозволяють стрибка файлів із застосуванням браузера.

Присутність в файлах метаданих додаткової інформації, такої, наприклад, як додаткові джерела і опціональні хеши, дозволяє використовувати файл метаданих .torrent аналогічно форматам Metalink, MAGMA, Список файлів (Direct Connect). Клієнт Shareaza застосовує опціональні хеши для пошуку альтернативних джерел в інших мережах.

Web-сіди

Web-сидирування - це один з варіантів використання клієнта. Часом на сервері, з огляду на тих чи інших причин, не можна запустити повноцінний торрент клієнт. В такому випадку, в якості джерела роздачі виступає сервер, який працює по протоколу HTTP. Зазвичай клієнти віддають перевагу іншим BitTorrent-клієнтам і звертаються до web-Сіду тільки в разі потреби. Реалізовано цей варіант використання трьома способами: BEP0017 BitTornado style webseeding, BEP0019 GetRight style webseeding і External Sourcing. Кожен з них виділяється деталями реалізації.

BTIH (BitTorrent Info Hash)

BTIH - це SHA1 хеш поля Info з файлу метаданих. Він використовується в Magnet-посилання, а також для ідентифікації на трекері і між клієнтами. В ході завантаження на трекер файлу метаданих його Info Hash може змінитися через те, що трекер може змінити поле info, встановивши прапор закритою роздачі private або змінивши поля всередині info. Ось чому так необхідно викачувати файл метаданих (файл .torrent) заново з трекера і добавляеть його безпосередньо в клієнт.

недоліки BitTorrent

Недоступность раздачи

Якщо, наприклад, роздача непопулярна, то може вийде так, що немає жодного сіда, а даних у присутніх бенкетів не вистачає для завершення скачування. В такому випадку, необхідно чекати появи або сіда, або бенкету з тими сегментами, які відсутні в інших. Також можна застосовувати копії файлів, отримані іншим шляхом. Роздача, яка не має на протязі тривалого часу жодного сіда, називається «мертвої».

Ніякої анонімності і персоналізації

Згідно з принципами роботи BitTorrent-протоколу, кожному клієнту відомі IP-адреси інших клієнтів. Застосування різних розширень протоколу в деяких випадках дозволяє дізнатися навіть адреси інших бенкетів.

Так:

• Користувачі незахищених систем і клієнтів можуть бути атаковані;
• Адреси користувачів, що передають або приймають файли, легко впізнати.

Однак, протокол не використовує нікнейми, а чат між бенкетами не застосовується. Немає можливості переглянути список файлів бенкету. Ці функції реалізовані в інших протоколах (DC ++ / DirectConnect).

Проблема личеров

Деякі користувачі не підтримують роздачу після завершення скачування, що веде до зменшення продуктивності. Дана особливість є ключовою причиною популярності приватних торрент-трекерів, які ведуть облік кількості завантаженого / відданого.

Немає точного обліку трафіку

Архітектурою протоколу не передбачено точного механізму обліку і контролю трафіку між точками мережі. Є тільки два поля: downloaded та uploaded, в них клієнти передають при анонсі трекеру кількість байт врахованих при скачуванні / завантаженні даних з моменту попереднього анонсу. Вони не контролюються ніким, крім клієнта, і відповідно, можуть бути легко підмінені. Для цього користувачі статично прописують значення цих полів в URI трекера, користуються патчами для клієнтів або ж окремими програмами, або ж просто видаляють з клієнта запис про трекер після отримання з трекера списку точок мережі. Це дозволяє обходити створені адміністрацією багатьох приватних і публічних трекерів штучні обмеження.

Жителі деяких регіонів почали скаржитися на неможливість користуватися смартфонами Xiaomi. Компанія почала блокувати їх.

 Варто відзначити, що в Умовах використання Xiaomi чітко вказано, що покупцям забороняється експортувати телефони в певні регіони. Однак в ньому не вказано, що він буде блокувати телефони, що експортуються в ці регіони.

By

 

newssky.com.ua

1 min

View Original

Як пише dev.ua з посиланням на портал XDA Developers, з такою проблемою зіткнулися і жителі півострова Крим.Скарги на заблоковані смартфони стали надходити не тільки з Криму. Аналогічні повідомлення почали приходити з Ірану, Куби, Сирії та Судану, Північної Кореї.

Після декількох днів використання користувачі в цих регіонах бачать на екрані блокування наступне повідомлення:

«Політика Xiaomi не дозволяє продаж або надання продукту на території, на якій ви намагалися активувати його. За додатковою інформацією звертайтеся безпосередньо до продавців».

В окупованому Криму Xiaomi віддалено перетворює в «цеглини» свої смартфони

14.2 Контракт і все продані товари підпадають під дію чинних законів про експортний контроль, включаючи, крім іншого, закони про експортний контроль США і власної юрисдикції Покупця. Покупець не буде експортувати будь-які товари, придбані у Продавця, в будь-яку країну або територію або куди-небудь, якщо це заборонено законами про експортний контроль. 

Заборонені країни і території включають Кубу, Іран, Сирію, Північну Корею, Судан і Кримський регіон. Якщо Покупець планує експортувати будь-які Товари, придбані у Продавця, в іншу країну, Покупець повинен отримати необхідні експортні ліцензії (або інші урядові дозволи) перед цим.